Перевод с украинского
И вновь собой меня обяжет
Декабрьский сумрак…
Не только руки-ноги свяжет –
И образумит…
Хотелось счастье мне запрятать
В родную мову…
Хотелось жадно целовать мне
Уста, безмолвно…
Вновь одиноко пригублю я
Бокал… который?
Опять судьбу перепалю я,
Но – без укора…
Печалясь, встречи избегаю –
Моя причуда…
Приди ко мне, холодный Кай мой,
Хоть ниоткуда
В мой полусон и жизни таянье,
В мою пустыню…
Слова любви и покаяния
На небе стынут…
Оригинал:
Чомусь мені впадає в вічі
Грудневий морок...
Я подзвонила тільки двічі -
Хотілось...сорок...
Хотілось щастя заховати
В казковій мові...
Хотілось спрагло цілувати
Уста зимові...
Узнов самотньо відкоркую
З шампанським пляшку...
Про долю звично поміркую -
Коритись важко...
Тужу, а стрітись уникаю -
Дзвони хоч зрідка?
Зневірений, холодний Каю,
Прийди нізвідки
В мій напівсон, напівжиття,
Напівпустелю -
Слова кохання й каяття
Летять у стелю..