Десь далеко птах літає…
Може, там - за небокраєм,
долю-крихітку в гніздечку
заховав?..в тому яєчку
немовляті сумно, темно...
гріє птах його даремно -
все закрили стіні білі,
без кутів, шовкові, цілі…
Темна ніч - зіркові нива,
крила склала хмара сива,
промінець з пташатком грає,
як зернятко, зігріває;
бешкетують Бож'ї діти,
пелюстками – пір'я-квіти,
гомонять на ліса скроні
щебетливі, невгомонні…
Відкриває очі сонні
доля-пташка…на долоні
вже чекає привітання –
ніжність щира і кохання,
мрій червоная хустинка,
хліба теплого скоринка,
вірші, мова…годі спати,
час настав, пора літати!
Адрес картинки http://portvdohnovenie.ru/tales/2132/