Мені так мало одного "привіт",
Мені так мало погляду від тебе,
Коли комусь даруєш цілий світ,
Усмішку сонця і очей безкрає небо...
Мені так мало дотику руки -
Такої ніжної, як весняне проміння.
Твій голос - тихий і такий п'янкий -
Мене доводить часом до тремтіння...
Я не прошу багато, я прошу всього!
Пробач, але так довго я чекала...
Цих звичних слів, очей і голосу твого
Мені так мало, боже мій, мені так мало!