Ой, тріщать, тріщать морози,
Лютий місяць на порозі,
Господаркою Зима,
Навкруги сніжить сама .
Річку закувала в лід,
Грають діти де був брід,
Всі оділи ковзани,
Роздає лід стусани
Хто не вміє, а кортить,
Як же їм тоді болить,
Та пусте, їм не до сліз...
Вже мерщій побігли в ліс,
Їх побачив старий лис,
Як чкурне, виляє хвіст,
Є у нього такий хист...
Де стоять одні берези,
Заєць, наче не тверезий,
Все петля свої стежки...
Хлопці кинули сніжки,
З переляку він присів,
Білий хвостик затремтів,
Хтось, як свисне, він в кущі,
Позлітали горобці,
Хрюкнув десь собі кабан,
Він дав раду жолудям,
Їх розкидав старий дуб...
Десь працює лісоруб,
А до них біжить лісник:
"Не дай Боже, хто сірник,
Тут запалить, буде крик...
І ніяких цигарок,
Я слідкую кожен крок"....
А тоді всім усміхнувся,
На п'яті своїй крутнувся
І прямує знову в ліс:
"Сатана тебе приніс"
Буркнув тихо хтось під ніс,
А гуртом: "Бувай, наш Ліс"
І мерщій в село,до хати,
Бо погрітись кожен радий,
Та й темніє навкруги,
Стоять мовчки лиш дуби,
Мабуть сплять, а що робити,
Взимку треба відпочити,
Та й не довго до Весни,
По-солодшали вже сни...
П.В.М. 25.01.2012г.