Виїдає очі світло
Серед полум'я і криків
Я знайшов себе у тіні,
Покарання, зла і муки,
Тілом зігнутим лічив,
Я глибокі, рвані рани.
Лише бавила усмішка,
Світло різало в обличчя,
Виїдало бруд і сморід
У канаві славно жити.
Але радості не чути,
Що то біль тамує подих,
Обділили смерть сніданком,
Обламали гнів, ненависть,
Замінили криком владу,
Онімінням з недовірою
Я дивився, як вмирає світло
У пітьмі блукати марно,
І шукати світлі мрії.