глибоке коріння ворушиться.
дерево – спить
ворона на ньому дрімає, притрушена снігом
а він усе сипле та сипле
на радість селянам і дітям
а також ведмедю у лігві,
що медом з малиною снить
та плямкає солодко,
лапоньку лиже…
а ондечки лиска чим-чик по курей
і вовк бідолаха повзе до кошари
а звірам до пари мисливці бредуть
від Брейгеля Старшого з лісу,
голодні та злі…
ну досить пора вже до сну:
погасимо свічку,
опустим завісу…