Як любиш?

Як любиш – пробачиш, за будь-що простиш,
Крізь сірість цих буднів про неї скричиш.
Не вголос! В дурних, трохи п’яних та своїх думках,
Пронесеш наче скарб! Пронесеш на руках.

Як любиш – почуєш. Той шепіт, що мовчки сказали,
Ті пісні кохання, що лиш вам зрозумілими стали!
Посміхнешся їй щиро, забереш десь у ночі,
Що видадуть вас! Як щасливих – їх очі..

Як любиш – зцілуєш! Без приводу, часу та тих дурних слів!
І вдень, і вночі, і в мареві снів!
Не хіть поверне у цілунок.. У тому цілунку житті!
Лиш п’янкі почуття. Почуття у чутті.

Як любиш – то знаєш це все. Ці думки і слова…
Що протріпоче щасливого серця, чечітка дзвінка!
Ти ж вмієш любити! Любити ось так!
У ній же щасливі й багач і бідняк!

Як любиш - «І в радості й горі»… Засяють очей її зорі!
Як любиш.. Як любиш..Так любиш
ти?.. Ні?.
Обійми.. Пригорни і тримай…
Не відпускай… Обіймай.

P.S. Так любиш ти? Ні?..