бо так, бо так тому і бути
переплести чи вбрід пройти
плести з ромашок не вінки,
мости
і переходить Стікс по них
щоп'ятниці, щопонеділка
і повертатись до життя,
не повертаючи назад
ні голови,
ні думки...
нести з городу клумаки,
з крамниці сумки,
набиті хлібом, ковбасою
собою тішитись, дітьми,
дай Бог, своїми
на ранок в жерло зазирать пітьми
вкриватись потом,
а потому вмиватись,
одягати грим, перуку
та йти на службу
вірити: "усе від Бога"
бо тут, тепер, у цьому місці
багатокрапкою, через тире до коми
зникомі образи, знайомі символи
ми їх сьогодні не проявим
нікому...