Лиш ми удвох. І більш нікого
Нема на світі. Лежимо.
В одну злилися дві дороги,
І два серця злились в одно.
І два тіла – єдине ціле,
Гаряча кров пульсує-б’є.
А за вікном – вже ранок білий.
Чому так рано день встає?
Чому ця ніч не безконечність?
Чому нас розлучають знов?
Усе минає, безперечно,
Лиш не мине, як ніч, любов.