***

Михайло Носа
Знову ліс не темний – голубий,
Хоч і рік новий крокує в гості.
Ще в теплі воркують голуби,
І ялини зеленіють гострі.
А зима не квапиться до нас,
Не приносить песимізму осінь.
Хоч дерева голі, та весна
Не утратила у небі просинь.
Все – немовби у рожевім сні,
Відчуття тепла живе у грудях.
Можна в червні сумувати по весні
Й почуватись молодим у грудні.