"Життя не вічне" - скаже кожен вчений,
"Воно коротке" - мовить песиміст,
Лиш про безсмертя мріє кожен геній,
А "Просто треба жити" - скаже реаліст
Якщо б я стала на хвилину вченим,
то придивилась б до краси свого буття.
Як та планета, вкрита килимом зеленим,
Розплющуює очі на цінність життя
Якщо б я влізла в шкуру песиміста,
То глянула б у вічі сироти;
Її обличчя посмішкою сяє,
Просто коли їй добре слово скажеш ти…
Реальність - це звичайно добре.
Але навіщо жити без мети?
Для когось це сімя, чи може чорне море..
Це неважливо - головне до неї йти!
Була би генієм - прислухалася до поради:
Безсмертя осягнути зможеш лиш тоді,
Коли в серцях нестимуть тебе люди,
коли ще разом ви, й коли ти вже в землі!