мені очі твої наснилися...
два кавових зерна...
вони на мене
з таким теплом дивилися
і розуміли, що я дівчина...зима
вони мене зігріти намагалися...
тягли мене в свій жар...
а душі між собою розмовляли
і десь літали поміж хмар.....
тепла...твого тепла бракує...
в цю довгу ніч зимову...
і через простір зір...
я очі і вуста твої цілую....
і що ти лише сновидіння..
я намагаюся забути знов... і знов....