За мотивами В.Земляка та Л.Костенко
Станція вічність з поглядом Аттіли.
Оце мої зеленії млини…
Мої млини – зелені, при зелені…
Все мелють, мелють – гребелько, гати!
Пішла наівність мудрість навістити
І втрапила … Іще одні силки…
Креслато крила папороть,- не цвіллю,
Та стежка загубилася у сни…
Бо папороть сама – жива легенда
(кажуть цвіте у горобину ніч,
Та не літає далі - (!дій сном ленда!)
Хоч має крила – сіті протиріч…
------------------------------
І я крізь Чад дивлюсь на свою гуму –
Свіжіє подих, а від нього думи…