Сидять під віконцем
Обпершись об хату
Чиїсь найрідніші
Старі батько й мати.
Садочок, ставок,
А у полі – дорога.
На серці у тата
І мами – тривога.
Старенькі самі
Дуже довго прожили.
Колись, і вони
Діточок породили.
Із татком гуляли
У жмурки маленькі,
А мама навчала
Співать веселенькі.
Старенька на груди
Старому схилилась –
Гаряча сльоза
Із очей покотилась.
Чекають – а може
Згадаютьїх діти,
Та поки що думкою
Треба радіти.
Не видно дороги.
Вже вечір – стемніло.
Сховалося сонце,
За горами сіло.
А в ранці знов вийдуть
Старий зо старою.
Знов сядуть на лавці
В дворі під стріхою.
*****