Не тобі ці квітки мерехтять –
Відгорить їх багаття червоне,
Потемніють яскраві корони,
Не зігрівши нікому життя.
Не тобі ця червона печаль,
Ця обірвана пісня кохання,
Ці криваві невгоєні рани.
Не тобі ці троянди… А жаль…
Я приніс ці холодні вогні
Тій, що зрадила, тій, що забула,
Що пішла в недосяжне минуле,
Лиш на мить посміхнувшись мені.
Тій, що стала назавжди моєю,
Що солоно гірчить на губах…
Не тобі ці троянди. Пробач.
Ці квітки х на могилу тієї.