Нарешт...

Дмитрий Жушман
Нарештi ця мить,
Що у серцi бринить,
Що безлячно спiває,
І ніяк не лякає.

І нарешті ця мить,
Що у вирій летить,
Вона ніжно вкриває,
І постійно гукає.

Нарешті...

Ти не дивишся в небо,
бо ми там, ми у двох...

нарешті...

18.12.2011 20.49 по Москве