Шелестить трава вітром – степом,
З жайворонком в небі перегукується, -
Пливе хмаринка біла синім небом
В далечінь безкраю тай не повертається.
Стати б птахом на мить – гордим соколом,
За хмаринкою одинокою та й погнатися;
А скінчаться сили: з останнім подихом
У пахучу траву – вниз зірватися.
І зашелестить вона вітром степу,
Променями сонце волошкам всміхнеться –
Полетить хмаринка далі у небо
Та колись дощем в землю вернеться.
17.12.2011