Пелюстками отих троянд
враз захопилась мимоволі;
грає Шопен в томах Жорж Санд,
а наші сни ще надто кволі
Суха криниця журавлем…
Іллюзія сплива поволі.
В природі сюрреальних схем
Людині важко опиратись долі.
Зникаю квіткою надій,
чи, може, деревом. Наснила –
ти майже поруч, мій напій,
та я і так досить щаслива…
Прошу, без будь-яких улес,
з повагою до всіх курйозів, -
з тобою поруч був мій пес –
я не веду роман в дорозі.