Навшпиньках до очей крадуться сльози...
Не змінить світ непрохане Різдво...
Вірші - то міф, життя - солона проза -
Ламає незагоєне крило.
Під снігом спить забуте Богом місто
Нестерпно жити втраченим надіям....
Прозові рими і кохання прісне,
Холонуть руки, бо любов не гріє...