Заметiль

Виталий Меланич
Промчала осінь з сірими дощами,
Знов сніжним барсом крадеться зима,
Мороз хапа за вуха мов кліщами,
І вітер сніжну куряву здійма.

Ховає річку легковажна крига,
І сніг старанно топить береги,
Шалений вітер розправляє  крила,
І грається у викрутах пурги,

Займа кущі, оголені дерева,
Яри хова, вибілює лани...
Будує все казковії терени,
Пухнастим снігом  землю полонив.