А чом се сурж не має право на буття?
Коли він линув крізь віка.
І чом цураємось ми мови пра батьків?
Крізь покоління линув всупереч божків,
що ненавидили та гнидили його.
Його всмоктали з молоком,
Від батька з ласкою і злом,
Від тих людей,хто є навколо,
То є мій світ, моє життя і доля.