Стає пошорхлим світ,злітає зайве листя,
А ілюзорність мрій розбита на друзки.
Втрачає кольори веселкове намисто
І сутінковий сад приховує казки.
А в шурхоті дощу сумне фортепіано
Малює арабески щемно-чарівні.
І байдужі птахам, що залишають місто,
Кордонів і держав картаті прапори.