вода така холодна і густа...
пливу-пливу, вже загубився час і простір
вуста м'які, солодкі...
її вуста...усе так просто:
торкнутись подумки
її волосся і повернутись до життя,
до полум'я зеленого, яке маяк зі скелі розсипає
чи то здалося чи таки відчув?
благословенна мить:
життя вдалося...