ЧАС

Костинский Андрей
Відомо, час не має краю.
Залежить все від того, як
Його наповнювати маю
Усе життя. І тільки так!

Буває, час стоїть на місці.
А інколи тече, тече,
Як ниточка – кільцем в намисті,
Як морок – нетрями печер.

Нехай однакові хвилини
Ввійшли в однакові години,
Та все ж на терезАх життя
Бувають менше миті днини,
А миті – більше, ніж буття.