Дід свариться зі старою,
Вигуки лунають!
Подивились'б на годинник,
Та часу не мають!
Бо стара йому у пику
Пхає "Комуніста":
Прочитай! - вона гукає, -
Як вуха не тріснуть!..
Дід не має куди дітись,
Геть розчервонівся, -
Продалися Горбачову
Кляті журналісти!
Вирвав того "Комуніста",
На підлогу гепнув,
І почав стару картати,
Неначе той лектор:
Ти поглянь в минулі роки,
Як ми добре жили!
Смачно їли, смачно пили,
Смачно говорили...
Які добри були нрави:
Праці не цурались,
А тепер, немов скаженні,
З ланцюга зірвались!
Де той Маркс, і де той Енґельс..,
До ЛЕНІНА пнуться!!
А зі Сталіна всім гуртом
Останні шматки рвуться!
Вже чекають ненажери,
Недобитки кляті,
Коли зкинуть з п'єдестала
Останнього "цяцю"!
Не шуми, - сичить старая, -
Впав неначе з неба!
Стільки років нас дурили,
Тож так нам і треба!
Добряцалися, вояки,
На зброю багаті,
А тепер дивуєтесь,
Чому пусто в хаті!
Бо на розум були ниці,
Та з чужого жили!
То й пішли за шахраями,
Шахраям служили!
Затопили в самогоні
Мозкові клітини,
А тепер знайти важкенько
Здорової дитини!
Народили дебиляків
З п'яної "любові",
А тепер підкинули
Ще й СНІД'а до крові!
Вже захекалась старенька,
Захекався й діда,
Приголомшила обох
Та загроза СНІДа.