Цей особливий смак повітря
Коли мороз стоїть легенький
Коли не крутить кола вітер
Лише сніжок іде дрібненький
Тоді, напевне, й розумієш
Той сум осіннього прощання
Опалим листям майорієш
Не стримуючись від зітхання
Ой де ти літо, сонячне гаряче
Ти, як і юність, вічним нам здавалось…
Ні, то сніжок упав, а я не плачу...
Всього півкроку до зими зосталось