Дефолтом, кучмізмом, інсультами рідних
зірками естради маленького зросту,
Журналами "Cool" не дорожче двох гривень,
нас зустрічав кінець дев'яностих.
В очі вдивлявся, стискаючи горло,
Густонаселеним спальним районам.
Від нього в під'їздах ховалося кодло,
шукаючи входу до наркопритону.
Нас вчили не їздити з ними у ліфті,
Ходити додому по-двоє-по-троє.
Ми, дивлячись бокс і фарбуючи нігті,
Тоді уявляли, що супергерої.
Ми не боялись нікого, нізвідки,
Самі ж нерідко лякали дорослих.
Росли на подвір'ї не сонечка-квітки,
А діти-химери кінця дев'яностих.