Украйiнi

Прокопенко Юрий
Це моя Перша авторська пісня, яка була покладена на музику.......

Давно ти розквітла у вирі тривог,
Пройшовши, як вітер віки.
І сонце ранкове дає тобі бог
В просторах Славути-ріки.
Цвітінням рясним гріють душу сади
Під небом прозорих хмарин.
В яскравому сяйві твої пелюстки,
Мов перли з далеких глибин.

Україно, Україно, ти, мов човен, крізь бурі пливеш.
Україно, наша земле, ніжна пісня твоя хай живе.
І лунає в кожнім серці, мов струна, що в душах бринить,
Твоя слава, рідна ненько, хай на крилах до нас прилетить.

З козацького роду коріння твоє,
Немає міцніших за них.
І мова твоя солов’їна живе
У піснях і думках людських.
Тарасове слово з’єднало навік
Усе надбання твоїх літ.
І скоро ти встанеш, воскреснеш з руїн,
Поринеш в далекий політ.

Україно, Україно, ти, мов човен, крізь бурі пливеш.
Україно, наша земле, ніжна пісня твоя хай живе.
І лунає в кожнім серці, мов струна, що в душах бринить,
Твоя слава, рідна ненько, хай на крилах до нас прилетить.
 
Давайте її збережемо красу,
Поборем усіх ворогів.
І будем збирати квіткову росу
Зі світлих її пелюстків.
Тоді сонце зійде, і знов, як колись,
Пташки заспівають в гаях.
І ти нас зігрієш небесним вогнем,
Теплом колосків на полях.

Україно, Україно, ти, мов човен, крізь бурі пливеш.
Україно, наша земле, ніжна пісня твоя хай живе.
І лунає в кожнім серці, мов струна, що в душах бринить,
Твоя слава, рідна ненько, хай на крилах до нас прилетить.

березень 2000 р.

Зображення: http://vlasti.net