Цей дуб старий. Він вийшов із легенд,
співанок і казок мого народу.
Нема вже лісу: камінь та цемент,
ще в рівчаку сухе намисто глоду.
А він стоїть. Підпер плечима світ,
на лірі вітру думи журно грає,
і тільки час різьбить дереворит,
забутий профіль козака Мамая.
Старий насправді, вийшов із легенд,
корінням вріс до самого Плутона,
він береже в собі, як диригент,
живих сердець несхибні камертони.
Поэтический перевод авторского текста:Петр Голубков http://www.stihi.ru/avtor/golubkov44
Вот старый дуб. Он вышел из легенд,
Из песен, сказок моего народа…
Нет уже леса - камень да цемент,
Во рву - лишь «бусы» из сухих даров природы…
А он - подпер плечами мир. Стоит,
На лире ветра - думы грусть играет…
И только время, на коре его - творит
Забытый профиль казака Мамая…
Он стар и вправду, из легенд пришел,
Корнями врос - до самого Плутона…
Но он хранит в себе, как дирижер,
Живых сердец, без фальши, камертоны...