Моя будь воля, з твердістю руки
Я засудив би сум людський до страти.
Здобутками б пишатись залюбки...
Та пам’ять знов заполонили втрати.
Лягли незвані зморшки на чоло,
Ввійшла у очі стомлена задума
І у вірші – наснаги ремесло –
Прийшли на сходку відголоски суму.
---