Як часто хочу я задуматись над почуттям
І на хвилинку зупинитись, щоб жить своїм життям.
Бо ж буває на душі: мені надто спокійно.
У серці чисто, а в думках - прозоро і надійно!
Я хочу вірити у вас! І вірю я у тебе!
Це дуже просто... Так повірити у себе!
Це надто легко: знать, що ти комусь потрібен.
Це надто просто: брать й робить все без знамен.
Коли ти відчуваєш, що клич вже не потрібен.
І під чий стяг ставать? Ти точно знаєш сам!
Потрібно лише відчувать, що мудрість є десь там...
Я хочу жити не <<для всіх>>, а жить заради себе.
Лише тоді життя стає легким неначе небо!