***

Иером Дионисий Васильев
кричу
та ти не чуєш мій крик
ти навіть голосу мого ніколи не чув
коли я приходив до тебе
благородним янголом
ти сміявся наді мною
заради добра говорю
віри і любові
майже пошепки
знову тобі і знову
безрезультатно
не кожен хто слухає чує
це правда
та я говорю
про глухого тебе
жалкую що ти глухий
а можливо то я не вмію говорити
мовчу
щоб до тебе не озватися
щоб не бентежити повітря
ти не чуєш
я мовчу і між нами гармонія
а я так хотів щоб у мене був брат
а у брата був я
та ми глухі бо невміємо
обоє говорити...