***

Михайло Носа
Відповів я тобі: «Не знаю»
На запитання, чи люблю,
Коли ти, мов русалка, з гаю
Завітала у ніч мою.
Коли ти поклала долоню
На гаряче моє чоло,
Я відчув, що такого полону
Вже не буде і не було.
Коли ти приближалась гінко,
Утопивши стегна в росі,
Я відчув: ти єдина жінка,
Здатна знищити інших всіх.