Перевод на русский язык: Екатерина Сосевич Карпенко http://stihi.ru/2012/06/29/7482
Отруїла ти болем пекельним
Моє серце й без того слабке.
Закувала малюнком наскельним
Мою душу в каміння важке.
Я тепер наче раб, наче привид,
Все забув, розгубив свої сни.
Десь в печері похмурій, зрадливій
Я не бачу проміння весни.
Тільки морок… Набридливий морок.
Тисне душу їдким тягарем.
Я борюся з собою, я – ворог,
Що засліплює всіх ліхтарем.
Чую звуки, невиразні, грізні,
Наче хтось б’є залізом вікно.
Пролітають фрагменти невтішні,
Як запущена стрічка кіно.
Все затихло, принишкло, померло.
Мої сни десь поділись і знов…
Знову час поглинають химери
І пітьма закриває любов…
20.06.2007 рік.