Ти створена з ранкової роси,
яка розсипана на вранішні ліси,
коли до сходу сонця тільки крок ...
Ти створена пурханнями птахів,
стривожених раптовим подихом вітрів
у плетиві гілок ...
як тихим ранком на дзеркальній гладі моря
мільйоном іскор сонця встає зОря –
блукає посмішка в твоїх очах ...
я – непокірний долі партизан –
блукаю по стежкам
в твоїх солодких снах.