Я не раз вас, рідна ненько, бачив уві сні,
На доріжці ви мене стрічали.
Назавжди зберіг в душі ті всі пісні,
Що мені у снах оцих співали.
Знов на небі, мамо, ранок позбирав,
Всі зірки розкидані ночами.
Ви хотіли, щоб я людям дарував,
Ті пісні, що чув я вечорами.
Материнська пісня, радісна й сумна,
Що живе у мене в серці.
І цю пісню, що з’явилася у снах,
Я співаю рідній своїй ненці.
Материнська пісня, наче цвіт весни,
Неповторна, вишита нитками.
А в ній – доля, візерунком днів,
Виткана невтомними руками.
Мчать, летять роки невпинно і без вороття,
І дорослими вже стали мої діти.
Будем вас ми пам’ятати все життя,
Все життя вас будемо любити.
Ось на небі, мамо, хмари пропливли,
Знов радіють сонцю ніжні квіти.
Ой, як хочеться, матусь, щоб берегли,
Поважати їх навчились і жаліти.
Материнська пісня, радісна й сумна,
Що живе у мене в серці.
І цю пісню, що з’явилася у снах,
Я співаю рідній своїй ненці.
Материнська пісня, наче цвіт весни,
Неповторна, вишита нитками.
А в ній – доля, візерунком днів,
Виткана невтомними руками.
15.10.2001 рік.