Загубилось Сонце у тумані,
Заблукали в молоці дерева,
Потонули у молочному лимані
Люди – діти міста норовливі…
Розчинились фарби, потьмяніли.
Вивісили вулиці пастельні прапори,
Розлилось по місті молоко топлене,
Змило всі яскраві барви й кольори.
Стало місто кольору туману,
Смаку пряженого молока,
З ароматом меленої кави,
З дотиком легкого вітерка.