***

Михайло Носа
Прийми мене таким, яким я є –
Незграбного, побитого, лихого,
Хай стане пройдене життя моє,
Не прагну приховати я нічого.

Нехай перед тобою спалахне
Мій образ зараз, потім буде пізно,
Не проклинай роздвоєного ще мене,
Бо ж переродження проходить слізно.

Моє ти ластовиння не зривай,
Не оголяй мої криваві рани,
Їх вилікує час і наш розмай,
І чисте, як моя сльоза, кохання.