Пробач, що я тебе не покохав,
Що на тобі не зупинився погляд.
Пробач за те, що розійшлись дороги,
Що ми лишились вірними шляхам.
Незвідані дороги у людей.
Пробач, що ми з тобою розминулись,
Пробач за те, що серце не здригнулось,
Щоб спраглим птахом вирватись з грудей.
Пробач за те, що вишні відцвіли,
Що зав'язі відмерли й не дозріли,
Що вихор сад засипав цвітом білим
І білий жаль розкидав по землі.
До мене в сни ти більше не прийдеш
І казкою для мене вже не будеш.
Пробач за те, що ми з тобою - люди,
І разом з тим - далекі від людей.
Пробач за те, що мого серця струни
Не зможуть переповнити тебе.
Пробач за все. Бо тоне корабель
І вже нема надій на порятунок.
Примхлива доля нас не поєднає,
В серцях у нас вогонь не спалахне.
Пробач за те, що любиш ти мене,
Пробач за те, що я тебе кохаю.