Пришло время и им появиться, на земле в плоти проявиться. Они пришли с другого пространства, с другого бытия, с другого мира, им нужно было жить на Земле и трудиться, родить детей и удалиться. До них приходили, и после пришли, свое отработали и ушли, в свои миры, в другие царства Господни.
Они пришли через тоннель, через дверь в пространстве, была лютой зима, вьюга, мороз и ветер с ног сдували, они ступили смело на землю, на них были тонкие, легкие, сине-серые платья. Они не завыли от тоски, и не замерзли от холода, им не страшна была тоска и холод они не чувствовали, им была дана сверх сила. Пустынная местность в горах, деревья внизу и море. Им нужно было дождаться весны, весной разбрелись бы по свету. Им не судьба была вместе ходить, им нужно было расстаться до званого дня, им нельзя было друг с дружкой в любовном соитии слиться, они сестры и братья друг дружке. Но нарушив табу, в грех вступили. Земля земным вожделеньем полна и совратились под шепот бестий, и вот они из мирных гостей превратились в местных жителей прокаженных. Были большими, красивыми, милыми, но под давлением земного притяжения стали маленькими человечками, они стали людьми, а им путь был стать Богами.
Ходят, бродят они по земле, и клюют друг дружку, и мнут, и целуют, и режут, они до сих пор как в бреду, не могут, за содеянное простить друг дружку. Но есть надежда, что Отец их любит свое потомство. Вот уж и внуки его растут на Земле, и они, возможно, тоже станут когда - то Богами. Он свое не отдаст, Он свое заберет, Он любит семя свое, Он любит свое потомство.
Мистичная земля великих бриттов, велики дела и ныне живущих там. Пришельцы на землю ступили первый раз в том месте где Англия с Шотландией переплелись, в том месте, где градус нулевой в четвертый переходит, отсчете меридианов. Там место есть где магия сильна, там место есть, где коридор в пространство двери приоткрыл на тонком плане бытия. Там городок невидим, он каменный, и он в горе, он землею поглощен за тысячелетия. Пылинка к пылинке и нет городка, который построили дивные, он энергоплазменный, и он на горе возвышается!
-----------
Прибульці
Прийшов час і їм з'явитися, на землі в плоті проявитися. Вони прийшли з іншого простору, з іншого буття, з іншого світу, їм потрібно було жити на Землі і працювати, народити дітей і піти. До них приходили, і після прийшли, своє відпрацювали і пішли, в свої світи, в інші царства Господні.
Вони прийшли через тунель, через двері в просторі, була лютою зима, хуртовина, мороз і вітер з ніг здмухували, вони ступили сміливо на землю, на них були тонкі, легкі, синьо-сірі сукні. Вони не завили від туги, і не замерзли від холоду, їм не страшна була туга і холод вони не відчували, їм була дана понад сила. Пустельна місцевість в горах, дерева внизу і море. Їм потрібно було дочекатися весни, навесні розбрелися б по світу. Їм не судилося разом ходити, їм потрібно було розлучитися до званого дня, їм не можна було одна з одною в любовному сполученні злитися, вони сестри і брати один одному. Але порушивши табу, в гріх вступили. Земля земні прагнення повна і розпорошились під шепіт бестій, і ось вони з мирних гостей перетворилися в місцевих жителів прокажених. Були великими, красивими, милими, але під тиском земного тяжіння стали маленькими чоловічками, вони стали людьми, а їм шлях був стати Богами.
Ходять, бродять вони по землі, і клюють один одного, і мнуть, і цілують, і ріжуть, вони до сих пір як в бреду, не можуть, за скоєне пробачити один одного. Але є надія, що Батько їх любить своє потомство. Ось вже і внуки його ростуть на Землі, і вони, можливо, теж стануть коли - то Богами. Він своє не віддасть, він своє забере, він любить зерно своє, він любить своє потомство.
Містичність земля великих бриттів, величні діла і нині живуть там. Прибульці на землю ступили перший раз в тому місці де Англія з Шотландією переплелися, в тому місці, де градус нульовий в четвертий переходить, відліку меридіанів. Там місце є де магія сильна, там місце є, де коридор в простір двері відкрив на тонкому плані буття. Там містечко невидимий, він кам'яний, і він в горі, він землею поглинений за тисячоліття. Порошинка до порошині і немає містечка, який побудували чудові, він енергоплазменний, і він на горі височить!