***

Павел Мокрицкий
        Як легко тут віршується,
Коли розкуті почуття
І хочеться, й сунеться
Ввись!

І ніби й часу тут нема
Збирати відчуття в слова
Та рифма в них не суть!
Дивись!

        І з туману думок виплива
Ще троха непрозорі,вітряні,
Ні! Не заплутані слова,
Мисль!