Люба моя мати...

Леонид Норкин
   

       
                Люба моя мати,
                Хочу я пізнати,
                Що я буду мати,
                Як тебе нема.

                Яка буде доля?
                Як у вітра в полі?
                Буду я гойдатись
                І не сподіватись
                На легке дарма.

                Пам’ять мене кличить.
                ( Плакатись  не  лічить!)
                Життя – боротьба.
                В чомусь трохи каюсь,
                Іноді спіткаюсь...

                Рідна моя мати,
                Що тобі казати...
                Отакі  діла.