Люба моя мати...
Люба моя мати,
Хочу я пізнати,
Що я буду мати,
Як тебе нема.
Яка буде доля?
Як у вітра в полі?
Буду я гойдатись
І не сподіватись
На легке дарма.
Пам’ять мене кличить.
( Плакатись не лічить!)
Життя – боротьба.
В чомусь трохи каюсь,
Іноді спіткаюсь...
Рідна моя мати,
Що тобі казати...
Отакі діла.
© Copyright:
Леонид Норкин, 2011
Свидетельство о публикации №111092303656