Возможно, все истинно, ибо есть в бытие. Все уже есть в бытие и отрицания всего того в том же числе, так как оно уже придумано Всевышним.
Все и вся это реальность, а реальность и есть истинно. Все дозволено в Мироздании, даже самоуничтожение сути, уничтожение души, уничтожение монады. И первый шаг к тому отрицание всего, инволюция, упыризм.
Пройдя этап взросления монада- эго набирает важность. Проходит она при этом миры разных форм, и миры минерала и животного не исключение. Отрицая эволюционное развитие эго начинает инволюцию и вместо того что бы вырасти в богодушу опять опускается вниз в животное, затем в минерал, то бишь более твердую плоть, например глыбу камня. И кому от того интереснее, что его ровесники уж Боги, а он идол каменный, убогий энергетически насыщенный для поклонения молодняка?
----------
Еволюція не інволюція
Можливо, все істинно, бо є в буття. Все вже є в буття і заперечення всього того в тому ж числі, так як воно вже придумано Всевишнім.
Все і вся це реальність, а реальність і є істинно. Все дозволено у Всесвіті, навіть самознищення суті, знищення душі, знищення монади. І перший крок до того заперечення всього, інволюція, упирізм. Пройшовши етап дорослішання монада- его набирає важливість. Проходить вона при цьому світи різних форм, і світи мінералу і тварини не виняток. Заперечуючи еволюційний розвиток его починає інволюцію і замість того що б вирости в богодушу знову опускається вниз в тварину, потім в мінерал, чи то пак більш тверду плоть, наприклад брилу каменю. І кому від того цікавіше, що його ровесники вже Боги, а він ідол кам'яний, убогий енергетично насичений для поклоніння молодняку?