ХХХ

Михайло Носа
Я не вірю в любов,
                я холодний, мов камінь,
Ненависними стали
                всі на світі жінки,
Поетичного більше
                не буде дерзання,
Повтікають з блокнотів
                інтимні рядки.
Відречуся любить,
                відречусь від минулого,
Я живу не вчорашнім -
                в завтра пильно дивлюсь.
І не прагну повторення
                дешевого, похмурого,
Все підленьке у пам'яті
                я зітру, спопелю.
Я не вірю в любов,
                я хочу відпочинку.
Враз - побачив тебе,
                половинку свою.
Бризнув холод з-під вій,
                спопеляєш очима,
Та чужу я тебе
                ще палкіше люблю.