Куди з твоїх очей пішла весна?
Сьогодні осінь дивиться на мене,
На скроні долі впала сивина,
і жовтий лист дарують вітру клени.
Осінній сум в любові розчиню,
тебе омию ніжності рікою,
Візьму у сонця чистого вогню
і поведу у Всесвіт за собою.
І, разом поринаючи у сни,
між острівцями танучих туманів
В очах побачу паростки весни,
рожеве диво лагідних каштанів.