Гнездится день... Из Марго Метелецкой

Светлана Груздева
                Перевод с украинского
                http://www.stihi.ru/2011/09/16/6720


Гнездится день…заржавленной виною
На кухне – застоялая вода…
Запущенная, давняя беда
Занозою невынутою  ноет –

В груди ли, в сердце иль в самой душе,
Застряла ль в памяти неизлечимо,
Как будто не молюсь светло и чинно,
Чтоб беды все - оставили уже...

Хоть каплю счастья у судьбы прошу:
Налью водички свеженькой в судочек –
И сбрызну ветки… из набухших почек
Весну в себе и в доме воскрешу.

Оригинал:

День кублиться...У кухні кухлик скніє -
Уже у нім іржавіє вода...
Уже моя задавнена біда
Десь скабкою невийнятою ниє -

Чи то у грудях, чи в душі самій,
Чи в пам'яті застрягла невигойно,
Неначе я і не молилась щойно,
Щоб ту біду розвіяв сніговій...

Знов кусень щастя в долі попрошу,
Наллю водички свіжої у кухлик -
Гілки поставлю...Із бруньок набухлих
Весну в собі і в хаті воскрешу...