несоответствие
между тем,
чего мы ждём от жизни,
от окружающих,
и тем,
что мы имеем
в результате,
доводит нас до бешенства…
порой
оно повергает нас
в полнейшую апатию
и хочется
"забиться в угол,
забыться
и умереть" (с)…
но я –
не змея,
и сохранять покой
получается с трудом…
иногда думается –
я один
такой придурок
или остальные
просто удачно
шифруются?
подстрочник:
невідповідність
між тим,
чого ми очікуємо від життя,
від оточуючих,
та тим,
що ми маємо,
доводить нас до сказу…
інколи
вона кидає нас
у повну апатію
й хочеться
забитися у кут,
забутися
та померти…
але ж я –
не змія…
зберігати спокій
насилу вдається…
часом гадаю –
я один
такий бовдур,
чи інші
просто вдало
маскуються?