Перевод с укр. из Марго Метелецкой
http://www.stihi.ru/2011/08/23/4044
Луна на небе ворожит:
Колоду звёзд пораскидала… -
Я засмотрелась, как в зерцало:
К Луне и взгляд, и дух спешит…
Такую красоту в пути
Найду ль, стремясь к мирам далёким?
На звёздах птицам одиноким –
Боль одиночества найти…
Луна же светит с высоты
На серебристую дорожку,
Чтоб я не уколола ножку
Во тьме незрячей, где мосты
Ищу наверх… когда истома
Коснуться БОГА – так знакома…
Оригинал:
На Небі Місяць-ворожбит
Зірок порозкидав колоду...-
Я задивилася на вроду -
До неї зір та дух прибит...
Такого красеня знайти
Даремно у світах далеких...
На зірках випаде лелекам
Зібрати рештки самоти...
А Місяцю світить згори
На срібну місячну доріжку,
Аби я не сколола ніжку
Цієї темної пори,
Коли охоплює знемога
Побачити й торкнутись БОГА...