Ніч навкруги, темрява скрізь,
З усіх боків спить гордий ліс;
Я сторожую місце там,
Де ми будуєм Божий храм…
Часом машина десь промчить,
Чи нічна пташка закричить,
Чи невідомий нічний шум
Навіює тривогу дум.
Та чи я сторож? Сторож – Бог, -
Хранитель від усіх тривог,
Він тільки може захистить,
Моя надія Він і щит!
Хоч навкруги стоїть пітьма,
Та жаху й сумніву нема,
Бо наш Творець сильніш за всіх,
Він береже дітей своїх!
Ось зорі вкрили небеса,
Яка краса, о,чудеса!
Для цього можна ніч не спати,
Щоб цю красу спостерігати.
Тільки пекучі комари,
Пекли до ранньої пори;
Таке завдання комарам,
Щоб не давать спать сторожам.
Пером не можна описать,
Яка із Богом благодать,
Коли Творець живе в душі –
З ним радість і в нічній тиші:
Присутність Бога визнаєш
І власністю його стаєш!
Амінь
В ніч з 15 на 16 липня 1994 р., коли будувалася церква