життя вирує, електричним б'ється струмом,
зітхаю подумки, ховаю тугу в серці,
коли не стане в ньому місця вже для суму,
я віднайду надію десь на денці...
прошепочу собі тихенько, мов дитинці,
життя прекрасне! знов радіти ну-мо!
і підбадьорую себе я наодинці,
та все ж на денці залишилось трохи суму...
11.08.11